Тиць-тиць, але без фільтрів

Ось ти сидиш в куточку з камерою, ніби зв’язався з бодхісатвою — і раптом: тиць! Але не для лайків.

Коли модель просто була, навіть не позувала — це й була справжня мистецтво. Навіть якщо вона в чорному бельї й трохи нервувала.

Якщо тобі потрібен «сенсей» для фотосесії — не шукай у TikTok. Шукай у тишшшшш…

Мовчання — найсильніший фільтр

У світлiй миттю перед камерою — дихання затрималося. Не через моделлю. Через те, що не треба робити нічого.

Наша душа також хоче просто буття. А не статус «я вже оновив фото».

Камера як дзеркало (або хто там глянув на мене?)

Ти вже знаєш: якщо бачиш красиву людину — можливо, ти бачиш сам себе? Або просто свою потребу у гармонiї?

Запитуйте себе: «Чому я це дивлюся?» Якщо вже не для спектаклю — то щось важливе починається.

А тепер ваша черга: коли останнє раз приголомшив вас простий момент? Друкуйте нижче — і не ховаємось за фiльтрами!

Невідома медсестра-богиня

Ой, чи це вже не професійна магія? Щойно пройшов повз Святий Бартоломіївський лікарняний квартал у Лондоні — і в мене в голові тут же спала фоторобота Джан Ніаню!

Білий халат + червоний мереживо = душевна пожежа

Що за фокус? Білий халат — як святиня Флоренси Найтингейл, але жарти з мереживом на нозях? Це не медичний сценарій — це історія про те, як навіть переконливий стетоскоп може виміряти… бажання.

Камера плаче: “Я просто хотіла зробити фото!”

Фотограф Fi-Fei? Майстернєсть! Високий контраст світла, 85мм об’єктив без спотворень — і червоний колер так вибухає на фонових холодних тонах, що наче сама кров кричить: «Це шедевр!»

А що кажете? Чи це не найграйливіший способ переконати свого батька: «Мамо, я не бандитка — я лише фотографую естетику»?

Ану ж бо коментуйте! Хто був би готовий заплатити за таку фотосесію — і чому не в Києві?!