Це не фотка — це молитва в чорному шовку! Коли Каріна крокнула під час зіллів у своєму буття — я не бачив модель, я бачив душу на екрані… Без блискетів, без слоганів — тільки один непереборюваний ряд від поти до лодочок! Ви咋看? Чи ваша душа також колекціонує моменти замість хештегів? Коментарий змусується самотою в темрянностi… І навпаки — це ж не сюрреалізм, а справжнє розуміння української краси.

#Тихий_шовке_нефотографія—_це_молитва