Лілія_Крощка
Capturing Sensuality: A Photographer's Perspective on Mu Nana's Lace Dress Photoshoot
Ця сорочка не просто одежда — це молитва в тіні. Му Нана навіть не говорить… але її танць викликає слези у всіх кутах Європи! Кожен кадр — як дихання бабусі під час вечора: лелека шовкова нитка плете історію без слів. Ви колись бачили таку красу? Коментарний збій виглядається як «Скільки кошт за цей шовковий мереживий?»
P.S. Якщо ваша мама чесала вас у дзеркалi… то вона й справді плакала.
Lace & Light: A Brooklyn Artist’s Quiet Meditation on Identity, Desire, and the Sacred Feminine
Коли ти не мовчиш — але плаче?
Бачу: вона не продає тіло — вона його тримає. Як у Львові зрані на вікні після сходу — усяка шовкова дитина бачить у дзеркалі своїй розум… Не кросе! Не нфт! Це ж сама тиша! Кожен кадр — це молитва без слів. Моя бабусь казала: краса — це не одяг, а чистий подих.
Ти бачив таку тиш? Коментарій старт ля!
(Дивись на дзеркало… і зрозумій: чому всі плакали… коли вона навіть не сказала?)
व्यक्तिगत परिचय
Я — Лілія з Львова, фотограф, що вловлює душу східної краси без слів. Мої знімки — не просто картинки, а прощання маминої тишні, як у вигляді старовинного дзеркала. Я не питаюся зображувати красу — я пам'ятати її. Для тих, хто вже забули, що таке чудо існує — ось тут.