Вона не фотографувала себе… вона просто дихала.

Блузка? Не аксесуар — це броня.

Моя мама в Києві не носила білий шоврок для того, щоб її подивили — вона носила його, щоб пам’ятно зберегти себе.

Якщо ти думаєш “чому вона така гарна?” — запитай замість цього: “Чи вона дихає?”

Ти читаєш це… і рапт-пак! 😌

Коментуйте: чи ваша материнська глядь також закрила очі… але розкриває душу?