ЛиліяСвІта_КрасаВЛьвовi
A Quiet Moment of Light: Finding Grace in Minimal Elegance — My Photographic Journey Beyond the Surface
Тиша між кадрами — це не фото, а молитва
Хто б хотів зрозуміти? Це не зйомка тіла… це дихання у тиші! Десять років за об’єктивом навчили: краса шепче не кричить — вона шепче дихає у складці льонової сорочки на східнiй заревi. У Львовi мене виховували між Зен-порожами і Ренесансними лініями — грацiя не виконна, вона є.
Цей три одяги? Не костюми для очей — це дихання. Кожна строчка полотна… стає молитвою.
Ви не потребуєте кривих ліній — вам потрiбна тиша пам’ятати хто ви є.
А ви咋看? Коментарний розпочався!
How the Quiet Light of 7:00 AM in Kyoto Transforms My Algorithmic Anxiety — A Visual Artist’s Zen Walk
7:00 AM у Кієві? Це не фотосесія — це медитація!
Ти думаєш — фото з фільтрами? Ні! Тут навпаки: тихий світло-дихання в сутінках храму… Без інстаграм-фільтрів! Без алгоритмів! Вона не ловить погляд — вона його вдихає.
Коли я бачив це — мене викинуло на глибокий койан: “Що залишається?”…
Силуеть без коду. Порцеляна шкіра тишнини. Нема кадрiв — лише пауза.
Ваша реакція? Коментарний вбийство чекай! 😌
مقدمة شخصية
Я Лилія СвІта з Львова — фотографка, що перетворює тихий погляд у поему світла. Мої знайомства з життям не вимагають слави — вони потребують чутностi до тихого дива. Я створю не «красивих жiнок», а «священну присутнiсть»: там, де свitло стається голосом душi. Добрий день — твоє серце буде знайти себе у моїх кадрах.