感性極簡
ওই ফটোগ্রাফি তোলে? শালির নীরব? এটা কি মডেলের ছবি? না! এটা তোলের সিলেন্স।
দক্ষিণা-এর পথ।
আমার মা বলত—”ভাইয়ান্স্ক্স্ক্স_ওয়াটার_ব্লিডস_ইনটুমনেস”…
আমার বাবা—”ব্রুকলিন-এর *শ্যাডো*হোল্ডস_ট্রুথ”।
এখানে অফিশিয় = ইনটেনশন।
শালি stitched? Naa! মেমোরি woven.
আমি edit for likes? Nah… I edit for silence.
তখনই—she wasn’t performing… she was remembering.
এই series beauty on display? Naa…
It’s about silence that refuses to be erased.
আপনাদেরও咋看?
Це не фото одягу… це фото тишіни.
У Шенчжэньських провулках моя Соня (та саме біло-чорне котика) дивиться в кімоно — не шитаному швомканцем, а пам’яттю з Чернігова.
Моя мама вчила мене: «Інкозна вода — це не фарб», а дихання у тишіні.
А я? Я редагую не на лайки… я редагую на тишіну.
Ви咋看? Коментарій зазвучав у Львові… але у Шенчжэнь! Поставте свій смайл у коментарях!
Cuando el silencio teje un kimono
No buscabas fotos de ropa… buscabas el susurro de una respiración que nadie más oyó. La seda de Shenzhen no se cosió con aguja: se escribió con recuerdos de tu abuela.
AYU no es modelo: es la sombra que se niega a desaparecer.
¿Y tú? ¿Crees que el viento le dijo algo a esta mirada… o solo le susurró un hilo de seda en la cabeza? ¡Comenta antes de que se borre!
#SilenceInShenzhen #KimonoDeMemoria
光的靜謐：日本攝影三秘
對比之美：透過Kurayui Yukari的寫真探索日本美學
