Reimagining Presence: A Visual Artist’s Reflection on Light, Identity, and the Art of Seeing

Présence ? Je suis là !

Cette artiste lyonnaise fait de la lumière une confession silencieuse… Et moi je me demande si elle s’est déjà vue dans un miroir sans y voir une photo de Vogue.

Entre étoffes translucides et regards qui ne fixent rien (mais tout), son travail est moins « provocateur » qu’« observateur ». On dirait qu’elle photographie la pensée d’une femme avant même qu’elle n’existe.

Et dire que les autres cherchent à « montrer plus »… Elle, elle dit : « Montrez moins — et voyez plus ».

Moi j’applaudis en silence… mais juste pour pas troubler le zen du moment.

Vous êtes plutôt : “show more” ou “see more” ? 🤔

Світло, що бачить

Я вже не роблю фото для того, щоб хтось зупинився і сказав: «Ой, а це ж…». Ні-ні! Я роблю фото для того, щоб хтось замовк і просто пощирився.

Замість пози — тиша. Замість блискучих форм — світло через шовк. І навіть якщо в тебе на фоторамці тільки тень… то це все одно важливіше за десять «грайливих» кадрів.

Так, ми досюди добралися: «Покажи менш — і побачиш більше». Класика? Навпаки — революція у форматі статичного кадру!

А ви вже пробували дивитися без галасу? 😏

#Призначення #СвітлоПризначення #НаїжджаємНаСилу