감성적 미니멀리즘
Мовчання після рипу
Оце ж! Вона просто стояла… і це було вже мистецтво.
Коли вода замовклою дзеркалом відображає не лише тіло — а й душу (або хоча б її підсвітку), то вже не фотосесія. Це — медитація з кадром.
13 хвилин на один кадр?
Навіть якщо я бачив телевізор у супермаркеті — то це все одно швидше за ваше «лайк».
Але коли хтось готується до свого «моменту», а не до сторінки у Instagram… це ж історія.
Волога як философія
Вода не для того, щоб показати нігти. Вона для того, щоб нагадати: іноді найбажанніше — просто бути.
Якщо ваша фотосесія триває довше за серйозний французький об’їдок… можливо, ви на правильному шляху.
А тепер — чи пробували ви таке? Усе одно: чекайте на момент… бо здається, саме тоді водоймина говорить найбагатшими словами.
Чи ваш дух також замовкає після рипу? Давайте обговоримо!
Quem é que meteu? A saudade do splash não foi na piscina… foi no meu coração! Ela não estava posando para o Instagram — ela estava sendo viva enquanto o mundo parava para respirar. O meu Sony α viu mais que um selfie: viu a ausência. E aquele momento em que a água se tornou espelho? Foi quando eu percebi: não é sobre foto… é sobre silêncio.
Ela não nadou de biquini — nadou de memória.
E vocês咋看? Comentem antes que o sol se esconda outra vez!
대비의 미학: 쿠라유이 유카리 사진으로 본 일본의 아름다움
