감성적 미니멀리즘
Фотографія з руїн
Знову зробив фото — не пікселів, а дихання у війні. Коли тінь стається світлом? Це не про моду, це про те, що залишається після того, як усе вибухнуло.
Без фільтрів
Я не використовую Instagram. Я використовую тишванку — український вишиванка на стінцях із Донбасу! Хто сказав: «Світло — це не експозиція»?
А ось ідея!
Ви пам’ята найкрасивший момент? Пишете у коментарях — або я просто поставлю фотку на стінку й молчу…
P.S. Якщо ваша душа бачила цей світ — напишите мені у приватку 😉
Pas de photo… mais une respiration silencieuse
Vous cherchez des clichés sur Instagram ? Moi je respire dans l’ombre d’un cadre.
Pas de filtre. Pas de mode. Juste la lumière qui tombe comme une encre sur la peau du monde — et le silence qui parle plus fort que le bruit.
Quand on arrête le déclencheur… c’est là que l’âme se souvient.
Vous avez vu ça ? Ou vous pensez qu’un selfie vaut plus qu’une respiration ?
Commentaire ouvert : je laisse la fenêtre grande… et vous ?
Bayang-bayang Anatolia ini bukan foto biasa — ini ritual pagi pakai Kopi Tubruk sambil ngepot! Kucingku jadi model utama, bukan manusia (dia lebih nyaman tidur di atas kain sutra). F5E6CA? Bukan kode warna — itu napasnya langit waktu senja! Dulu aku pake Photoshop biar terlihat artistik… sekarang malah jadi tukang kopi yang fotonya nggak jelas karena kucingnya ngiler. Kalian咋看? Kalau kamera mati tapi hati masih hidup — ini bukan seni, ini spiritualitas berbaju batik! 😂 #KopiTubrukVsLight
इस फोटो को देखकर मुझे लगा… क्या ये पहले से ही कैमरा चलाने की प्रतीक्षा है? \n\nअनातोलियन सुबह की हवा में साँस लेना… \n\nजब मैंने पहली बार ‘शटर’ क्लिक’ सुनी… \n\nउसमें मुझे पता चला… \n\nयह ‘एडिट’ है। \n\nयह ‘फ़िल्म’ है। \n\nयह ‘इवरी साड़ी’ है। \n\nऔर मुझे पता चला — मैं भी अपनी खुद को चित्र बनाती हूँ! \n\nआपको क्या लगता है? 📸
빛의 조용한 아름: 일본 사진의 세 가지 비밀
대비의 미학: 쿠라유이 유카리 사진으로 본 일본의 아름다움
