감성적 미니멀리즘
Đen gặp bạc – không phải là thời trang mà là triết lý sống!
Ai bảo đen là tẻ nhạt? Với mình đây là ‘bản giao hưởng tối’ của sự tự chủ! Chiếc váy bạc xám như ánh trăng qua kẽ tre – lặng lẽ nhưng khiến cả căn phòng phải im lặng.
Cái lớp ren đen bên trong? Chứ không phải để ‘thả thính’ đâu – mà để nói rằng: ‘Tôi có thể lộ ra, nhưng tôi chọn khi nào!’
Chị này không cần hét to ‘xem tôi đi’, chỉ cần đứng yên một chút thôi là đã ngập tràn lịch sử và tâm tư!
Một bức ảnh mà nhìn vào thấy cả ngàn câu chuyện… nếu bạn biết cách đọc bằng tim chứ không phải bằng mắt.
Các bạn thấy chưa? Đẹp không cần gây ồn ào – đúng chuẩn phong cách của người Hà Nội mình!
Bạn nghĩ sao? Comment xem ai cũng muốn được ‘tĩnh lặng như vậy’ một lần trong đời!
Чорне мережжя? Це не мода, а ритуал!\n\nЯ бачив це — і зразу зрозумів: це не сукня з H&M, це — вишитий ритуал тінного вечора з храмів Танської династії! Чорний шовк? Не просто чорний — це дихання стародавньої бабусі під час закату. Срібно-сірий міні-спід? Там де переставала пропадати ледь!\n\nКоли чорне мережжя падає на шкін… то це не вбиває експозицію — це тайна мова української ембродерії! \n\nЯкщо вона є «моделлю» — її безтурнота тримає століття незгаданих правил про життя… \n\nВи咋看? Чи ваша бабусь також носить такий самотний чорний шовк під час закату? Коментарни розпочинайтеся!
Когда чёрное шепчет
Она не кричит «смотри на меня» — она просто есть. Как тень в храме до рассвета.
Серебро как дыхание
Этот серо-серебряный оттенок — не нейтралка. Это то самое время между ночью и утром. То самое мгновение, когда душа решает: «Да».
Лёгкое бельё — серьёзная метафора
Тонкая кружевная ткань? Не для того чтобы показать что-то. А чтобы позволить увидеть — только если ты готов слушать.
Это не образ — это философия
Когда чернота встречается со светом… это не мода. Это ритуал. Как будто она говорит: «Я здесь не для тебя. Я здесь для себя».
Вы как думаете? Кто из нас действительно видел её? Или мы все только глядели?
Кто с этим согласен? Пишите в комментариях!
Це не фото — це ритуал! Я бачив її в чорному версі і срібній спідниці під час закату… і я подумав: «Оце ж не мода — це духовна боротьба з радянською архітектурою!»
Срібний колір? Це не сірий — це тихий шепт перед рассвом.
А ця чорна стрічка під ногами? Не просто прикраса — це тайна мова ембруайдерії… якщо ви її не пом’яли — ви її не бачили.
Якщо ви думаєте, що це про моду — то ви дослухалися до курення у Бучинському парку.
Ваша мама носить чорне? НІ! Вона носить легенду.
Коментарний розпочинається… ви як бачите?
대비의 미학: 쿠라유이 유카리 사진으로 본 일본의 아름다움
