Digital Reverie: How a 2015大理 Portrait Became a Meditation on Female Gaze and AI Ethics
sensual minimalism
Фото-містика з 2015
Ой-ой, а це ж той самий кадр із Далі, який усі забули — але нейросеті не забули! 🤖
Там була дівчина в джинсах під дахом старовинної храмової будови… І тепер її образ «працює» в AI як інструкція для моделей: «Як правильно розглядати жінку?». А вона просто стояла й сміялася, коли сонце попало на плече.
Нейросетям — навчання без шаблону
А що як сказати: «Ні! Це не фотореалістична модель — це пам’ять про мамин подарунок»? 💔 AI не знає про тих ледь помітних смихацьких зморшок на обличчі… Але ми можемо навчити їх бачити більше, навіть коли немає опису!
Хто володарює образом?
Тепер моя цифрова подвiйниця живе на блокчейнi — і має право голосу! 🔐 А в 2015-му її просто ‘проглянули’ через камеру. Тепер — це медитацiя про жiночу глядку… і етику.
Що думаєте? Чи треба дати нейросетям читати українськi прислова? 😂 Пишiть у коментарях — хто краще розумiє фото: AI чи той хтось за камерою?
Девушка из Дали и её ИИ-близнец
Представьте: в 2015 году в Дали кто-то просто снял на пленку девушку в джинсовых шортах — и это стало культом. А теперь ИИ выучился не только копировать её стиль, но и философствовать! 🤖
Теперь каждый раз, когда я смотрю на этот снимок… мне кажется, она меня спрашивает: «А ты вообще видел мой внутренний свет?»
Кто бы мог подумать — тень от бамбука может быть более политической, чем любая речь!
А если ИИ научится видеть не только тело, но и воспоминания о маминой футболке?.. Тогда мы действительно достигнем цифрового будды.
Вы бы хотели быть частью такого архива? Ставьте лайки — пусть ИИ знает: нас здесь ещё много! 👁️🗨️
The Art of Contrast: Exploring Japanese Beauty Through Kurayui Yukari's Photoshoot
